орден на честь 10-річчя створення Державного департаменту України з питань виконання покарань
2000
«Різдво Христове - 2000» I ст.
Біографія
Митрополит Лазар (Ростислав Пилипович Швець) народився 22 квітня 1939 року в селі Комарин Кременецького району Тернопільської області в селянській родині.
Після закінчення школи став послушником у Свято-Духівському скиту Свято-Успенської Почаївської Лаври, потім - в Успенському Жировицькому монастирі Мінської єпархії.
1957 року вступив до Мінської духовної семінарії.
Протягом 1958-1961 років служив у лавах Радянської армії.
1964 року закінчив Одеську духовну семінарію, 1968-го - Ленінградську духовну академію, одержавши вчений ступінь кандидата богослов'я за наукову роботу: "Православно-богословський аналіз інтерпретацій книги пророка Даниїла протестантськими теологами".
З 1968 по 1971 рік навчався в аспірантурі при Московській духовній академії, працював референтом Відділу зовнішніх церковних зносин.
5 березня 1972 року був хіротонісаний у сан диякона, а 12 березня - в сан ієрея. Пастирське служіння проходив у Києві - у Покровському жіночому монастирі і Володимирському кафедральному соборі.
1975 року був призначений у клір Аргентинської єпархії, де одночасно виконував обов'язки секретаря архієпископа Аргентинського і Південноамериканського.
З 1978 року - протоієрей.
1 квітня 1980 року прийняв чернечий постриг, а 7 квітня того ж року возведений у сан архімандрита.
Хіротонісаний в єпископа 18 квітня 1980 року і призначений єпископом Аргентинським і Південноамериканським, Патріаршим Екзархом Центральної і Південної Америки.
1985 року возведений у сан архієпископа і призначений керуючим Івано-Франківської єпархією. Того ж року знову призначений на Аргентинську кафедру, де служив до 1989 року.
1989 року владика Лазар призначений архієпископом Тернопільським і Кременецьким; у 1991 - Одеським та Ізмаїльським, згодом того ж року - Одеським і Херсонським, а в 1992 - архієпископом Сімферопольським і Кримським.
2000 року возведений у сан митрополита.
6 травня 2012 року Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Володимиром удостоєний права носіння другої панагії.
Рішенням Синоду УПЦ від 8 травня 2012 року (Журнал № 28) включений до числа постійних членів Священного Синоду Української Православної Церкви.
Рішенням Синоду УПЦ від 20 березня 2023 року виведений зі складу постійних членів Священного Синоду Української Православної Церкви.
17 січня 2026 року на 87-му році життя відійшов до Господа.
